Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погіршила прогноз зростання світової економіки на 2025 рік із 3,3% до 3,1%. Цифра невелика, але для України вона звучить гучно: темпи зростання ВВП за січень-лютий цього року скоротилися утричі – до 1,1% проти 3,6% торік. Економіка відреагувала миттєво – і не випадково. Україна надто залежна від глобального попиту, а будь-яке зниження зовнішнього темпу б’є по внутрішньому балансу.
Очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко перелічила низку причин такого сповільнення: нестача кадрів, обмежений доступ до капіталу, пошкоджена інфраструктура, високі ціни на енергоносії. Але повної картини ці чинники не дають.
«Ми маємо не просто складнощі. Ми маємо сигнали, які не можна ігнорувати», – каже Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп». Вона наголошує: вплив на економіку чинить і від’ємний торговий баланс, який формує так званий “чистий експорт” – різниця між вивезеним і завезеним. Цього року експорт скоротився, імпорт – навпаки, зріс. «Менше валюти заходить у країну, більше – виходить. І все це одразу б’є по ВВП. Це банальна математика, але вона працює без емоцій», – говорить вона.
За словами Лебедєвої, однією з найвразливіших виявилася енергетика. Через обстріли газовидобувних об’єктів – як державних, так і приватних – Україна змушена була різко наростити імпорт. У лютому поставки газу з-за кордону зросли в 12 разів. «Причина проста: “Нафтогаз” помилився в оцінці потреб, і довелося докуповувати вже взимку – за цінами, які на 60% вищі за літні. Для бізнесу це – удар, для бюджету – витрати», – каже Лебедєва.
Промисловість працює в умовах регулярних відключень електроенергії, транспортна галузь – під тиском через атаки на порти. Сільське господарство традиційно не демонструє результатів у першому кварталі – рослинництво ще не вийшло в сезон, а тваринництво скоротило обсяги. «Немає ні підйому в агро, ні стабільності в добувній, ні впевненості в промисловості. І водночас – падає експорт, зростає імпорт. У таких умовах зростати просто нікому», – пояснює Альона Лебедєва.
Окрему увагу вона звертає на глобальний контекст. Україна залишається економікою, тісно прив’язаною до зовнішнього попиту. «Наш ВВП буквально віддзеркалює тренди ЄС та світу. Кореляція зростання – понад 0,5 і 0,7 відповідно. Це означає, що половина нашого економічного результату – не в Києві, а в Брюсселі, Берліні, Пекіні», – каже Лебедєва. Вона наголошує: останні прогнози ОЕСР лише підтверджують тривожну динаміку. Якщо у 2026 році світ зростатиме ще повільніше, Україна також недорахується відсотків.
«Державний бюджет на 2025 рік сформований із розрахунком на зростання ВВП на 2,7%. Якщо реальність виявиться гіршою – а вона вже не виглядає оптимістично – державі доведеться скорочувати витрати. Соціальні зобов’язання, оборона, інфраструктура – усе буде під тиском», – попереджає Альона Лебедєва.
Економічна динаміка України дедалі більше нагадує крихку конструкцію, яка балансує на зовнішніх чинниках. І хоча причин для паніки поки немає, причин для надмірного оптимізму – ще менше.