19 листопада Верховна Рада затвердила бюджет України на 2025 рік. Це рішення визначає не лише фінансові орієнтири держави, але й підсвічує виклики, які чекають країну наступного року. В умовах війни бюджет залишається основним інструментом забезпечення стабільності та продовження стратегічних реформ.
Загальні доходи заплановано на рівні 2,32 трлн грн, тоді як видатки складають 3,9 трлн грн. Дефіцит у розмірі майже 1,6 трлн грн планують покривати за рахунок міжнародної допомоги. Ця залежність від зовнішнього фінансування, на тлі зниження економічного зростання до прогнозованих 2,7%, створює значні ризики.
«Україна сьогодні перебуває в умовах, коли бюджет є не лише фінансовим документом, а й планом виживання. Умовний баланс між соціальною стабільністю, обороною та розвитком інфраструктури залежить від ефективного управління міжнародною допомогою та внутрішніми ресурсами», – зазначає Альона Лебедєва, власниця української багатопрофільної промислово-інвестиційної групи компаній «Аурум Груп».
Основний акцент у бюджеті зроблено на обороні – 2,2 трлн грн. Це виправдано в умовах війни, однак таке спрямування коштів обмежує можливості для інших сфер. На тлі цього виділення коштів на критичну інфраструктуру та підтримку освітньої галузі виглядає позитивним кроком, хоча його масштаб є обмеженим.
Підтримка бізнесу через програму «5-7-9%» на 18 млрд грн – важлива, але недостатня для малого та середнього бізнесу, враховуючи загрози, пов’язані з можливим підвищенням податкового навантаження. Збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% може принести бюджету 41,8 млрд грн, але ризикує викликати опір фінансового сектору, що потенційно вплине на доступність кредитування.
«Державна політика повинна орієнтуватися на баланс. Надмірне підвищення податків або посилення фіскального тиску може завадити відновленню бізнесу, а це, у свою чергу, створить додаткове навантаження на державу. Економіка під час війни повинна підтримуватись через стимулювання розвитку, а не лише через збільшення податкового навантаження», – підкреслює Лебедєва.
Прогнозований середній курс гривні у 45 грн/долар є черговим ризиком. Якщо він не справдиться, це може призвести до недоотримання доходів і створення необхідності переглядати бюджет уже в першому півріччі 2025 року. У такій ситуації уряд буде змушений шукати нові джерела фінансування, що потенційно вплине на соціальні програми, освіту та медицину.
Особливу увагу привертає передбачене виділення коштів на відновлення критичної інфраструктури. Відновлення водопостачання у Херсонській області, будівництво сміттєпереробних заводів і очисних споруд демонструють прагнення вирішувати нагальні проблеми, але для системного впливу таких програм потребуватиметься більше ресурсів.
«Сильна інфраструктура – це основа для майбутнього розвитку. Сьогодні такі інвестиції виглядають як невеликий крок, але вони можуть мати мультиплікативний ефект для регіонів, які найбільше постраждали від війни. Важливо, щоб ці проекти не стали жертвами скорочення фінансування у разі дефіциту», – вважає Лебедєва.
Залежність бюджету від міжнародної допомоги залишається головним викликом. У разі затримок із надходженням коштів країна може стикнутися з необхідністю перегляду пріоритетів, що матиме серйозні соціальні та економічні наслідки.
«Ключовим фактором успіху цього бюджету є гнучкість. Уряд має бути готовий адаптувати свої плани, швидко реагуючи на зміни, зокрема щодо зовнішнього фінансування. Разом із тим, потрібна чітка і прозора комунікація з бізнесом та суспільством, щоб зберегти довіру та мобілізувати внутрішні ресурси», – підсумовує Альона Лебедєва.
Бюджет на 2025 рік є серйозним викликом для України. Його успішна реалізація вимагатиме балансу між пріоритетами оборони, соціального захисту та економічного розвитку. В умовах війни важливо не лише забезпечити поточні потреби, а й закласти основу для довгострокового відновлення та сталого зростання.