США і ЄС уклали історичну рамкову торговельну угоду. Вона матиме для України різноспрямовані наслідки: у зовнішньополітичному та безпековому вимірах — це позитив, адже менше грошей залишиться у Росії на фінансування війни, а частина американського озброєння потенційно може опинитися і в нас. Водночас в економічному сенсі — це серйозний виклик.
«Формально — угода про мита й тарифи. Фактично — про перерозподіл сил на глобальному ринку. Європа погодилася купувати енергію, мікрочіпи, зброю і продукти з Америки на сотні мільярдів доларів. Це удар по Росії — але й шокова терапія для самої Європи. І для України — жорсткий сигнал: нас у цьому діалозі не питають, але наслідки ми відчуємо першими — через падіння експорту, скорочення замовлень і нову хвилю конкуренції на аграрних ринках», — переконана Альона Лебедєва, власниця української промислово-інвестиційної групи «Аурум Груп».
Почнемо з головного: ЄС зобов’язався закупити американських енергоносіїв на $750 млрд до 2028 року. Для порівняння: весь європейський імпорт енергоносіїв у 2024 році становив $406 млрд, а з США — лише $69 млрд. «Тобто Європа має або радикально наростити імпорт зі США (у 3,6 раза), або — і це більш імовірно — заплатити більше за менший обсяг. Як? Через довгострокові контракти та політичне ціноутворення. З економічної точки зору — це наддорога лояльність», — підкреслює Лебедєва.
На думку Альони Лебедєвої, політично це, безумовно, удар по Росії. Менше нафти й газу з РФ — менше грошей на війну. І це добре. Але будьмо чесні: цей “удар” лягає і по нас. Бо коли ЄС платить більше за енергію в США, він шукає, на чому зекономити в іншому. І це, зокрема, виробництво, інвестиції, закупівлі сировини — у тому числі з України.
«Підвищення американських мит на європейську продукцію виглядає як компроміс: тарифи 15% замість погрожуваних 30%. Але навіть ці 15% — це боляче. Автомобілі, автозапчастини, алюміній, сталь — усе це тепер під тиском. І коли європейські заводи почнуть скорочувати обсяги — перші, кого це зачепить, будуть не їхні банки, а українські постачальники», — вважає вона.
Ми експортували майже $1,3 млрд ізольованих проводів у 2024 році — це критичний компонент в автопромі. Більшість — до Німеччини, Польщі, Чехії. Зниження темпів виробництва в ЄС означає менші замовлення, а отже — менше валюти в Україну, менше робочих місць, менше податків.
Окремий блок — сільське господарство. США отримали поступки щодо аграрного експорту до ЄС. Це означає більше кукурудзи, сої, етанолу, птиці з-за океану. А значить — жорсткішу конкуренцію для українського експорту в Європі. Ми й так маємо обмеження по аграрці в ЄС через побоювання фермерських протестів. Тепер же, коли Брюссель відкриває двері американцям — нам не лишається нічого, крім тіснитися в коридорі.
Що важливо, говорить Альона Лебедєва, існує також прямий ризик для «Укрзалізниці»: падіння експорту — це зменшення вантажопотоку й загроза ще глибшої фінансової кризи.
Так, є і стратегічні плюси. Закупівля європейцями американської зброї — це шанс, що частина цих поставок піде і в Україну. Це — потенційне зміцнення обороноздатності. Але це не гарантія. І точно не компенсація за втрачені мільярди експорту чи падіння попиту на українську сировину.
«Підписання торговельних угод США з ЄС та Японією, ймовірне підписання торговельної угоди між США та Китаєм може стати вагомим кроком до демонтажу архітектури міжнародної торгівлі, побудованої на правилах Світової торгової організації: перехід від загальних правил до двосторонніх відносин. Владі України потрібно терміново й ретельно проаналізувати ризики та вигоди, які випливають із ймовірного переходу міжнародної торгівлі на новий формат — можливо, з акцентом на вже діючі та заплановані до підписання двосторонні угоди про вільну торгівлю», — підсумовує Альона Лебедєва.
Світ не зупиняється, навіть коли ми воюємо. Глобальні гравці домовляються — і перекроюють ринки під себе. І наші надії на «економічне відновлення через інтеграцію з ЄС» можуть розбитися об чужі інтереси, якщо ми не будемо проактивними. Інакше нас знову затиснуть між Вашингтоном і Брюсселем — без нашого голосу і без нашої користі.