Андрій Червоний, керівник вагонобудівного і вагоноремонтного сектору Аурум Груп, виступаючи на круглому столі “REновація вагонного парку”, який відбувся в рамках Rail Expo UA, ще раз порушив питання необхідності оновлення як приватного, так і державного вантажного залізничного парку країни за рахунок списання застарілих вантажних вагонів.

За словами А. Червоного, це питання загострилося через безконтрольне використання як українських, так і масово імпортованих із Росії у 2015–2019 роках списаних вантажних вагонів із вичерпаним терміном експлуатації.
«Списані в РФ вагони, що були завезені в Україну, поставили на межу виживання національні вагонобудівні заводи, які разом із суміжниками, виробниками прокату й комплектуючих, здатні формувати щорічно до 100 млрд грн ВВП», – підкреслив А. Червоний.
Власники старих вагонних парків активно поширюють думку, що заборона продовження термінів служби вантажних вагонів потребує непосильних мільярдних вкладень як з боку приватних власників вантажу, так і з боку АТ «Укрзалізниця», причому в стислі строки. Але це абсолютно не відповідає дійсності!
«Наші опоненти множать кількість вагонів із продовженим терміном експлуатації, а це понад 70 000 одиниць, на вартість нового вагона, і отриманою в результаті цифрою шокують аудиторію. Але сьогодні жоден із нагальних сценаріїв виведення з ринку вантажних вагонів із вичерпаним терміном експлуатації не передбачає їхнього одномоментного списання і відповідно будівництва такої ж кількості нових вагонів.
Усі розуміють, що – це поетапний, тривалий процес, який передбачатиме щорічне виведення з експлуатації до 10 000–12 000 вантажних вагонів усіх форм власності», – зауважив виступаючий.
На підтвердження своєї тези, керівник вагонобудівного і вагоноремонтного сектору Аурум Груп навів приклад: «У серпні 2020 року при середньодобовому робочому парку піввагонів 67 849 одиниць було забезпечено навантаження близько 244 000 піввагонів. Це максимальне місячне навантаження за період з 2017 року. Навіть з урахуванням можливого підвищення обсягу перевезень вантажів на 20%, Україні необхідно не більше 81 500 піввагонів. Тобто профіцит становить близько 22 200 піввагонів».
У той же час лише протягом 2017–2019 років, українські компанії за власні кошти придбали, а вагонобудівники збудували й поставили на ринок 25 000 нових вітчизняних вагонів!
«Також через ЗМІ просувається міф, що вагонобудівники підняли ціну на вагон і заробляють надприбутки, – зазначив А. Червоний. Але! Ціна на піввагон з 2017 до 2020 року дійсно зросла на 40–45%, у середньому з 0,8–0,9 млн до 1,2 млн грн без ПДВ. Втім підвищення пов’язано з пропорційним збільшенням вартості комплектуючих, з яких піввагон зібраний. Три-чотири роки тому, наприклад, вагонокомплект великого литва коштував менше 100 000 грн, а суцільнокатані колеса – 18 000 грн без ПДВ. Сьогодні ж – це 170 000 і 30 000 грн відповідно, або до 170 000 грн подорожчання одного вагона тільки на двох позиціях.
Маржинальність виробництва вантажних вагонів останні п’ять років у середньому по ринку не перевищувала 10%, а часто була істотно нижче. На об’єктивність і оптимальність ціни українського вагона додатково вказує той факт, що ціна на вантажні вагони, вироблені в сусідніх країнах (РФ, Білорусь, Казахстан), завжди була вищою», – акцентував увагу виступаючий.
«Ще один міф, який би я хотів спростувати: «вагони потрібно списувати за технічним станом, а не за віком». Це безперспективна, але вочевидь, вигідна власникам старих вагонів ідея. У сусідніх країнах давно жорстко заборонили експлуатацію вагонів після встановленого терміну. Чому? Все просто: у країнах з високими корупційними ризиками всі питання, де присутній людський фактор, «можна вирішити», і на рейки виходять вагони в ідеальному технічному стані, але ідеальні вони лише на папері.
А за фактом ці вагони просто розсипаються на частини, причому на ходу. Усі пам’ятають нещодавний схід вагонів в Дніпропетровській області, де вантажний вагон 1987 року випуску 20 липня поточного року сам розвалився і став причиною сходження сусідніх вагонів.
Для України ефективною може бути лише повна заборона на постановку до состава поїзда вагона з певним віком», – завершив А. Червоний.