Зростання інвестицій у переробну промисловість, енергетику та технології вказує на поступову зміну структури казахстанської економіки.
У структурі інвестицій Казахстану відбувається помітний зсув: новий капітал дедалі активніше спрямовується не у видобуток сировини, а в переробну промисловість, енергетику, інфраструктуру та технології.
За січень–серпень 2026 року інвестиції в основний капітал Казахстану становили 13,5 трлн тенге, збільшившись на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас важливішою за саме зростання стає зміна напрямів фінансування.
Частка переробної промисловості в загальному обсязі інвестицій сягнула 14,1%, тоді як частка видобувного сектору знизилася до 13,9%. Для порівняння, ще у 2024 році на переробку припадало 10,7% інвестицій, а на видобувну промисловість – 18,7%.
За словами Альони Лебедєвої, власниці промислово-інвестиційної групи Aurum Group, ці показники можуть свідчити про поступову зміну інвестиційної моделі Казахстану – від переважної орієнтації на видобуток ресурсів до активнішого фінансування виробництв, які створюють додану вартість усередині країни.
За перші вісім місяців 2026 року реальні інвестиції в переробну промисловість зросли на 39,9%, в енергетику – на 49,3%, а в сектор інформації та зв’язку – на 45,3%. Водночас вкладення у видобувну галузь у реальному вираженні скоротилися.
Схожа динаміка спостерігається і в промисловій статистиці. Виробництво в переробній промисловості за січень–серпень збільшилося на 8,4%, тоді як у видобувному секторі скоротилося на 4,3%.
Це не означає, що Казахстан перестає бути сировинною економікою. Нафта, газ, метали та інші природні ресурси, як і раніше, залишаються критично важливою частиною експортної та промислової моделі країни. Водночас структура нового капіталу поступово змінюється.
Схожа динаміка спостерігається і в промисловій статистиці. Виробництво в переробній промисловості за січень–серпень збільшилося на 8,4%, тоді як у видобувному секторі скоротилося на 4,3%.
Це не означає, що Казахстан перестає бути сировинною економікою. Нафта, газ, метали та інші природні ресурси, як і раніше, залишаються критично важливою частиною експортної та промислової моделі країни. Водночас структура нового капіталу поступово змінюється.
Змінюються і джерела фінансування. Частка бюджетних коштів у капітальних інвестиціях скоротилася з 23% у січні–серпні 2025 року до 14% за аналогічний період 2026 року. При цьому власні кошти бізнесу забезпечили 66,7% усіх вкладень, банківські кредити – 5,6%, а інші позикові кошти – 13,7%.
«Для економіки важливий не лише загальний обсяг інвестицій, а й те, куди саме спрямовується капітал. Якщо інвестиції йдуть у переробку, машинобудування, енергетику та технології, всередині країни залишається значно більша частина створюваної доданої вартості», – зазначає Альона Лебедєва.
Паралельно Казахстан перебудовує інституційну систему залучення інвестицій. Центральну роль у ній отримав холдинг Baiterek, трансформований у національний інвестиційний холдинг. За допомогою його інструментів до 2029 року країна планує додатково залучити близько $150 млрд інвестицій.
У 2026 році обсяг фінансування реального сектору через Baiterek планують зберегти на рівні близько 8 трлн тенге.
Формується і новий портфель інвестиційних проєктів. Kazakh Invest уже відібрав 667 конкретних проєктів загальною вартістю $162,5 млрд. Окремо сформовано портфель проєктів із розвитку сировинної бази ще на $42,6 млрд.
Одночасно змінюється і сам підхід до роботи з інвесторами. Регіони мають визначати перспективні галузеві ніші та заздалегідь формувати проєктні пропозиції, щоб потенційний інвестор отримував не лише загальну пропозицію вийти на ринок, а й конкретні проєкти зі зрозумілою економічною моделлю.
Зміни поступово відображаються і на структурі економіки. Частка переробної промисловості у ВВП збільшилася з 12,4% у 2024 році до 12,8% у 2025-му, а за підсумками першого півріччя 2026 року сягнула 14%. Частка всієї видобувної промисловості за цей період скоротилася з 12% до 11,7%.
Водночас одного року прискореного зростання інвестицій недостатньо, щоб говорити про завершену структурну трансформацію. Для Казахстану ключовим питанням стає стійкість цієї тенденції протягом наступних кількох років.
На думку Альони Лебедєвої, якщо капітал і надалі переміщуватиметься в машинобудування, переробку, енергетику, транспортну інфраструктуру та технології, Казахстан зможе поступово перейти від моделі, заснованої насамперед на вартості видобутих ресурсів, до економіки, у якій дедалі більша частина доданої вартості створюється всередині країни.
Саме тому нинішня динаміка інвестицій важлива не лише як статистичний показник. Вона може стати однією з перших ознак глибшої перебудови економіки Казахстану – від видобутку до виробництва та від експорту сировини до розвитку власних промислових ланцюгів.
Про Aurum Group
Aurum Group – українська багатопрофільна промислово-інвестиційна група, що об’єднує підприємства та проєкти у промисловості, машинобудуванні, транспортній та інших сферах.